Кого ми називаємо ультраправими?

Політичні організації, групи чи окремих індивідів, чиї погляди передбачають припустимість систематичного застосування насильства з метою збереження чи посилення дискримінації за гендерною, расовою, етнічною, релігійною ознаками, на підставі громадянства чи сексуальної орієнтації. 

Самі ультраправі можуть як визначати, так і не визначати самих себе як “ультраправі”, користуючись замість того такими визначеннями, як “патріоти”, “консерватори”, “християни”, “традиціоналісти” тощо.

На підставі чого ви записуєте певну організацію чи групу до ультраправих? 

На підставі її програми, публічних заяв та дій її членів як зараз, так і в минулому, або приналежності до більшої ультраправої групи чи організації. Всі ці характеристики необхідно розглядати у комплексі. Організація чи група може не вважатися ультраправою навіть за наявності там людей з ультраправими поглядами, якщо ці люди не становлять більшості членів організації, не є її ядром та не впливають на цілі та методи діяльності.   

Що таке ультраправе насильство і конфронтації?

Ультраправі конфронтації – ідеологічно та політично мотивована активність ультраправих організацій, груп чи окремих індивідів, що поділяють ультраправі поглядиультраправого руху, покликана створити тиск та фізично перешкодити діяльності опонентів. Прикладами можуть бути блокування приміщень, перешкоджання проведенню публічних заходів чи вуличних акцій без застосування насильства.

Ультраправе насильство – ідеологічно та політично мотивована активність ультраправих організацій, груп чи окремих індивідів, що поділяють ультраправі поглядиультраправого руху, під час якої вчиняються дії з метою завдання безпосередньої шкоди людям або майну. Ми окремо виділяємо насильство проти людей (напади, побиття, бійка, стрілянина, вбивство та ін.) та насильство, спрямоване на пошкодження майна (підпали, знищення майна, вандалізм тощо).

Які випадки потрапляють у статистику?

В статистику потрапляють випадки насильства чи конфронтації, коли дотримано двох ознак:

  1. Вони ймовірно вчинені ультраправими організаціями,  групами або людьми, які вписуються ними у діяльність ультраправого рухучия діяльність вписується в рамки ультраправого руху;
  2. Вчинки мають ідеологічний мотив або декларовані політичні цілі. 

У статистику не потрапляє побутове насильство чи інші види насильства чи конфронтацій, в яких немає ідеологічного або політичного підґрунтя.

У випадках, коли жодна ультраправа організація не взяла на себе відповідальність, приналежність учасників подій до ультраправого руху може встановлюватись за сукупністю додаткових ознак: характер нападу (наприклад, не випадковий, а прицільний напад на конкретну людину чи об’єкт), риторика учасників, наявність специфічної атрибутики, включеність події до ширшої кампанії, поширення інформації на ультраправих пабліках.