Мільйонери з СІЧі: за три роки С14 отримали 6 мільйонів бюджетного фінансування

Біосугестивна терапія. С14

Сергій‌ ‌Мовчан,‌ ‌журналіст‌ ‌видання‌ ‌«Політична‌ ‌критика»

Політичне життя в Україні вирує, і його невід’ємною частиною вже давно стала вулиця. А нішу головних діючих осіб вуличної політики з 2014 року міцно захопили представники ультраправих організацій. Чи, як їх прийнято називати у ЗМІ, «активісти». Чи не щодня ми читаємо про те, як «активісти» чомусь перешкодили, когось не допустили, з кимось побилися, після чого поліція «активістів» затримала, звісно незаконно, тож тепер інші «активісти» вимагають їхнього негайного звільнення та розслідування нападів на них. Звісно ж, така громадська активність небайдужих громадян потребує чимало часу, несумісного з роботою з дев’ятої до шостої. А отже, й фінансової підтримки. Та звідки її взяти принциповим борцям із західним лібералізмом та «грантожерськими» організаціями? Ось тут на допомогу приходить держава.

У червні 2018 року Громадське радіо опублікувало інформацію про виділення понад мільйона гривень двом націоналістичним організаціям. Гроші отримали пов’язана з ВО «Свобода» «Голосіївська криївка» (760 000 грн) та ультраправі з С14 (440 000 грн). Інформація з’явилася через півтора місяці після ромського погрому, організованого С14 у Києві на Лисій горі, тож резонансу було не уникнути. Проте, як пояснив голова комісії Микола Ляхович, чиновники перевіряють лише зміст проєктів, а не діяльність чи ідеологію організацій, тож жодних наслідків це за собою не потягло. Не вдалося з’ясувати тоді й іншого — справжніх масштабів фінансування ультраправих коштом бюджету. 

Начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України Микола Ляхович. Фото: Укрінформ

У 2019 році про 845 000 грн, виділених на ультраправі організації, написали Bellingcat, але попереднього резонансу це розслідування вже не спричинило. А в січні 2020-го про кошти, виділені на С14 у 2019 та 2020 роках, у двох сюжетах (1, 2) розказав блогер Анатолій Шарій. Зі зрозумілих причин, поширювали їх лише його прихильники, а противники  ігнорували1Ця стаття частково спирається на дані, оприлюднені у названих публікаціях та відео. Викладені у них факти були перевірені та підтверджені.. Тим часом гроші і далі виділяли, а обсяг фінансування проєктів С14 та її сателітів сягнув шестизначних чисел.

Успішні фандрейзери

Порахувати, скільки грошей з державного чи міських бюджетів пішло на діяльність радикальних націоналістичних організацій, справді непросто. Переліки переможців грантових програм розкидані по сайтах міністерств, міських, обласних чи районних адміністрацій та рясніють організаціями з ультраправим минулим. Тому ми зупинимося лише на найбільш відомій праворадикальній групі — С14. 

Про джерела фінансування С14 ми можемо дізнатися з інтерв’ю їхнього лідера. За словами Євгена Карася, таких джерел три: «донати» від прихильників, пожертвування від компаній та підтримка бізнесменів з числа ветеранів АТО, імена чи назви фірм яких Євген не готовий називати через можливі репресії щодо благодійників. Правду кажучи, ці три джерела скидаються на одне — індивідуальні перекази, які неможливо відстежити. Але іноді голова С14 згадує і про четвертий спосіб поповнення організаційного бюджету: «Ми виграємо багато державних і недержавних конкурсів». І кажучи «багато», Карась дійсно не кривить душею.

Уточнімо, хто ж такі ці «ми». Свій головний бренд «С14» у таких делікатних речах, як гранти, члени групи намагаються не використовувати. Проєкти на конкурси подаються від сателітів С14, заснованих одними й тими самими людьми — організаціями «Спілка ветеранів війни з Росією», «Освітня асамблея», «Українська військова звитяга», «Національний центр правозахисту». Іноді гроші просять і на материнську «СІЧ-С14». А якщо грошей не дали в одному міністерстві, їх можна буде отримати в іншому. Окрім державних програм, існують і міські. Тож для забезпечення киян послугами «активістів» С14 існує додатково створена «Київська спілка ветеранів війни з Росією».

Логотипи С14 та її дочірніх проєктів

2018. Правосвідомість, настільні ігри, психологічна допомога

Що ж корисного роблять націоналісти? У вже згаданому 2018 році Міністерство молоді і спорту підтримало чотири проєкти організацій, пов’язаних із С14. Три з них на загальну суму 440 000 грн дісталися «Освітній асамблеї». За ці гроші люди, пов’язані з організацією, яка регулярно вчиняє протиправні дії, мали розказати молоді про правосвідомість як запоруку безпеки держави, пояснити важливість національно-патріотичного виховання та створити настільну гру за мотивами «Холодного яру». Вийшла «Монополія».

100 000 грн на проведення Всеукраїнського табору «Яструб-2018» від Міністерства отримала безпосередньо ГО «СІЧ-С14».

Але це ще не все, на що сателіти С14 могли розраховувати у 2018-му. Державна служба у справах ветеранів та учасників АТО виділила 767 386 грн на проєкт «Служба підтримки ветеранів», поданий «Спілкою ветеранів війни з Росією». А КМДА в рамках програми «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада» підтримала «Спілку» на ще 197 400 грн за проєктом «Нова професія ветерана». «Освітній асамблеї» від міста дісталося 198 700 грн.

Всеукраїнський табір «Яструб-2018». Фото.

2019. Каяки, Скрипін, Бабченко

Продуктивним для С14 видався і 2019 рік. Окрім 13 нападів та конфронтацій, зареєстрованих моніторинговою групою «Маркер» у 2019 році, сателіти організації встигли отримати чималу кількість бюджетних коштів. Так, від Міністерства у справах ветеранів2Міністерство було створене у 2019 році на основі Державної служби у справах ветеранів. «Спілка ветеранів війни з Росією» отримала 897 680 грн. За ці гроші в рамках проєкту «Вартові прав ветеранів» планувалося провести 4 семінари для 160 АТОшників. А від колег із «СІЧ-С14» «Спілка» фактично успадкувала інший проєкт — наметовий табір «Яструб». На нього Міністерство молоді і спорту виділило 90 000 грн. Мабуть, у Міністерстві вирішили, що «Спілка» впорається з проведенням табору краще, ніж минулорічні організатори, та ще й візьме за це на 10 000 грн менше. 

Окрім «Спілки ветеранів війни з Росією» існує її локальна, київська версія — «Київська спілка ветеранів війни з Росією». Вона надзвичайно успішно реалізує проєкти від Київської міської адміністрації та Київської ОДА. На проєкт «Здоров’я ветерана» «Київська спілка» у 2018 році отримала 177 400 грн, а у 2019-му — 124 090 грн. За ці гроші члени С14 мали організувати безкоштовні прогулянки для учасників АТО та ООС на каяках і SUP-дошках. Ще 80 000 грн у 2019 році організація отримала на наметовий табір «Молодий захисник».

Прогулянки на SUP-дошках. Фото: Facebook-сторінка «Спілки ветеранів війни з Росією»

«Освітню асамблею» у 2019 Міністерство молоді і спорту підтримало на 442 664 грн. У рамках  проєкту «Ліга стійкості» такі знані журналісти, як Аркадій Бабченко і Роман Скрипін, речник InformNapalm’у Михайло Макарук чи військовий оглядач Олексій Арестович мали навчати учасників критичному мисленню. А на 272 664 грн «освітяни» збиралися розробити «Комп’ютерну забаву, як спосіб усвідомлення досягнень українського народу». На жаль, ані пограти у цю забаву, ані дізнатися, чи вдалося комусь пройти її до кінця та усвідомити досягнення українського народу, нам так і не вдалося. Звіти про реалізацію проєктів на сайті Міністерства не викладені, а сайт «Асамблеї» про свій внесок у вітчизняний GameDev чомусь також мовчить3Є ймовірність, що гроші на цей грант організація так і не отримала. На відміну від «Ліги стійкості», окремого наказу про виділення грошей на сайті немає. Проте у переліку проєктів національно-патріотичного виховання, для реалізації яких надається фінансова підтримка у 2019 році згідно з Рішенням № 2 від 27 грудня 2018 року, цей проєкт зазначено..

Правозахисною діяльністю за бюджетні кошти «правозахисники» з С14 займаються від імені ще однієї організації — «Національного центр правозахисту», очолюваного одним з ключових підозрюваних у вбивстві Олеся Бузини Денисом Поліщуком. Із тим, що національно-патріотичне виховання є основою громадянських свобод, у Мінмолодьспорті погодилися та видали на проєкт з відповідною назвою 135 000 грн. Водночас розвиток правосвідомості громадян підтримали КМДА — на 197 660 грн — та Управління молодіжної політики Київської ОДА — на 83 000 грн.

2020. Фандрейзинг, центр розвитку, «Пишаюся українцями»

Надворі вже 2020-й, у кабінеті президента показово патріотичного Порошенка замінив Зеленський, а в країні нібито «реванш проросійських сил». Та це не заважає бюрократичній системі працювати у звичному режимі та продовжувати видавати гроші ультраправим. За інформацією від Bellingcat, з приходом на посаду голови Міністерства ветеранів Оксани Коляди у серпні 2019 року ситуація навіть погіршилася. Міжнародні розслідувачі назвали міністерство фактично «захопленим» праворадикалами. 

Тож не дивно, що у 2020 році різні сателіти С14 лише від Мінвету отримали 1 310 000 грн. Цього року «Освітня асамблея» за 350 000 грн буде вчити ветеранів медіаграмотності, проведенню громадських кампаній та фандрейзингу. Немає жодних підстав сумніватись у надзвичайно високій компетенції «Асамблеї» щодо останнього пункту. Проте не зовсім зрозуміло, чому цей проєкт за документами проходить як проведення «спортивно-реабілітаційних заходів». 600 000 грн від Міністерства для розбудови «Центру розвитку ветеранів» отримає «Спілка ветеранів війни з Росією». А 360 000 грн на проєкт «Життя після війни» було виділено «Українській військовій звитязі» (Ukrainian Military Honor), очолюваній Андрієм Медведьком.

Традиційно не пожалкувало грошей на підтримку С14 і Міністерство молоді і спорту. На два проєкти «Освітньої асамблеї» Міністерство виділило майже 300 000 грн. У рамках одного з них за 120 000 грн грантоотримувачі обіцяють зайнятися справою, яка в Україні ніколи не втратить своєї актуальності, — провести Всеукраїнську акцію «Пишаюся українцями».

Трохи більше ніж по 80 000 грн «Національному центру правозахисту» і «Київській спілці» у 2020 році виділить Управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання київської ОДА. А КМДА і далі підтримуватиме проєкт «Здоров’я ветерана»: на організацію прогулянок на каяках та SUP-дошках «Київській спілці» виділено 182 610 грн. 

Звісно, кожна з наведених сум фінансування може здатися не такою й великою. Проте якщо згадати, що усі проєкти виконують одні й ті самі люди, то загальна цифра таки не здається малою. З 2018 по 2020 роки структури навколо С14 отримали від держави понад 6 млн грн

Не можна виключати, що наведеними джерелами фінансування С14 справа не обходиться. Так, у 2017 році «Освітню асамблею» на 183 505 грн підтримало Управління освіти в Голосіївському районі м. Києва, з яким у С14 давні й хороші стосунки. Тож фінальна сума може виявитися набагато більшою.

Фінансування проектів пов’язаних із С14 організацій за роками і донормами

Збої в роботі

Несправедливо було б заявити, що бюджетні гроші просто перетікають з рахунків держави чи міста на банківські картки націоналістів. Адже останні таки беруться за виконання певних проєктів у рамках державних програм, по завершенні яких обов’язково звітують перед грантодавцем. Але якщо врахувати активність сателітів С14 у боротьбі за державні чи комунальні гроші, перелік виконавців, обмежений кількома людьми, та надзвичайну широту їхніх компетенцій — від психологічної реабілітації до розробки настільних ігор, — то не  дивно, що така робота іноді дає збій. І звіти організацій уже не так вражають, як їхні заявки.

У 2018 році очолювана Андрієм Медведьком «Спілка ветеранів війни з Росією» успішно реалізувала проєкт «Служба підтримки ветеранів». У заявці сказано, що держава спромоглася надати психологічну допомогу лише 42% ветеранів, тож допомогти у такій справді важливій та делікатній справі взялися члени «Спілки». Та ще й за допомогою вітчизняних напрацювань. Лікувати ПТСР та соціалізовувати ветеранів націоналісти взялися за допомогою українського ноу-хау в сфері психології — біосугестивної терапії, про що навіть написали BBC та «5 канал»

Біосугестивна терапія, яку в публікаціях також називають «лікуванням тишею», — це розробка українського психолога Олександра Стражного. Як ідеться в його ж книзі: «Він [метод] включає в себе поєднання вербального та невербального навіювання в стані легкого трансу.  Префікс “біо” означає, що під час терапевтичної сесії застосовується не тільки сугестія, а й інші чинники: передача пацієнту (клієнту) метаінформації через певну постанову голосу; контакт долоні терапевта з клієнтом; у разі групової терапії — індукція клієнта членами групи, і т. ін». З біосугестивним методом Олександра Стражного може ознайомитися кожен. Лікувальні сеанси викладені у Youtube. Абсолютно безкоштовно.

Проєкт «Спілки» передбачав проведення 4 тренінгів по 50 людей кожен, з яких 25 — ветерани і ще 25 — психологи. Але на відео «5 каналу» присутні лише кілька людей — переважно члени самої С14. Саме до їхніх голів доторкається психолог Андрій Полтавцев, очевидно, знімаючи ПТСР після чергової «виховної акції»4Можливо, саме цей сюжет знімався не на одному з семінарів, організованих у рамках проєкту. Тим не менше, саме посилання відео та статті про цей сеанс терапії ветеранів неодмінно присутні у всіх наступних грантових заявках «Спілки».. На інших фото- чи відеозвітах з подій годі знайти й половину заявлених учасників. На одному з тренінгів психолог торкається голів жінок, яких у залі не більше за 15. Та це не завадило «Спілці» прозвітувати про успішне завершення проєкту, а державі — прийняти цей звіт, згідно з яким проєкт відвідали 100 ветеранів та 100 психологів.

Тренінг у рамках проєкту «Служба підтримки ветеранів». Фото: Facebook-сторінка «Спілки ветеранів війни з Росією».

Схожа історія повторюється і в наступному проєкті «Спілки» — «Вартові прав ветеранів». 4 заявлені семінари у різних містах країни мали відвідати по 40 людей. Але на фото їх зазвичай від 15 до 20. Іноді це згадується у проміжних звітах з подій, та згодом про те, що аншлагу не спостерігалося, «вартові прав» забувають. І ми бачимо кругле число «40», яке у підсумковому звіті про виконання проєкту перетворюється вже на 60 відвідувачів. План виконано і перевиконано!

Не менш цікава історія з проєктом «Здоров’я ветерана». Здавалося б, дати можливість безкоштовно плавати на каяках та SUP-дошках людям, які пройшли бойові дії — ідея цілком правильна. Проте якщо зазирнути у заяву на фінансування проєкту у 2020 році, то можна дізнатися дещо дивні речі. До заяви додається перелік із 20 людей, які регулярно користуються програмою. І в ній ми знаходимо вже знайомі імена. 10 людей з 20 — це члени С14 та пов’язаних із нею організацій. Ще декілька — активісти близьких до С14 проєктів. З іншого боку, порушень тут немає, адже більшість членів С14 формально теж ветерани. Тож брати гроші у міста, аби безкоштовно катати себе та друзів, та ще й отримувати за це гроші, скидається на дійсно непоганий бізнес-план.

План стає ще кращим, коли гроші за надані послуги також лишатимуться у великій ультраправій родині. Коло виконавців робіт з проєктів організацій, афілійованих з С14, обмежується дуже невеликою кількістю фізичних осіб-підприємців. І, мабуть, найбільш помітною тут є ФОП Євгенія Нера, яка надавала послуги харчування, забезпечувала проєкти канцтоварами та виготовляла поліграфічну продукцію для «Спілки ветеранів війни з Росією», «Національного центру правозахисту» та «Освітньої асамблеї» на загальну суму близько 300 000 грн. Ця продукція фігурує у багатьох звітах як один із критеріїв успішного виконання проєктів. Сама ж щаслива переможниця тендерів тісно пов’язана з С14 протягом багатьох років, що нескладно перевірити, зайшовши на її сторінку у Facebook — Євгенія Гарай. А її сестра — Онисія Колесникова (Гарай) брала безпосередню участь у нападах на акції за права ЛГБТ та учасників лівої студентської профспілки.

Також варто глянути на звіт з наметового табору «Молодий захисник», організованого «Київською спілкою ветеранів війни з Росією». Схоже, в Управлінні молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Київської ОДА розраховували на 40 учасників. Але це той випадок, коли невідповідності цифр фотографіям скоріше хочеться порадіти. Адже що менше хлопців і дівчат з макетами АК та у футболках ультраправого бренду SvaStone бігають лісами, то краще.

Табір «Молодий захисник». Фото: Facebook-сторінка «Спілки ветеранів війни з Росією».

Що додати?

Фінансування навіть однієї ультраправої організації, причетної до вуличного насилля, на 6 мільйонів гривень уже видається тривожним дзвіночком. Та проблема глибша. Адже С14 — далеко не єдина і навіть не найбільша отримувачка бюджетних коштів. Щороку десятки правих організацій різного ступеню радикальності подаються та отримують сотні тисяч гривень на роботу з ветеранами чи молоддю. Серед них і ВО «Свобода», яке через бренди «Голосіївська криївка» чи «Сокіл Свободи» отримує на організацію своїх фестивалів по кілька мільйонів щороку. І проєкти з роботи з молоддю від «Азову». Подаються на гранти навіть проекти накшталт «Школи української дівчини» від організації «Український студент», члени якої брали участь у зриві акції проти насильства та сексизму в Києво-Могилянській академії. Щоправда, у підтримці цього проекту у Міністерстві відмовили. 

Чому так сталося? Можливо, проблема лежить у кадровій площині. Там, де приймаються рішення. Адже як і в Міністерстві ветеранів, у Міністерстві молоді і спорту Bellingcat виявили потужне праве лобі в особі голови Департаменту національно-патріотичного виховання Миколи Ляховича — колишнього члена УНА — УНСО та ветерана батальйону «Азов». Одним із головним критеріїв підтримки проєктів сам Ляхович називає «українські цінності», хай що це означає.

Проблема може бути і більш системною та не зводитися до персоналій. Адже навіть заміна чиновників не змінить концепції національно-патріотичного виховання, за якою вони діють. І хоча, як зазначається у звіті правозахисної організації «Інсайт» 5«Крайньо-праві групи в Україні: загроза ЛГБТ+ спільнотам», Стратегія і Концепція національно-патріотичного виховання не містять дискримінаційних норм та навіть декларують «гуманізм, демократичність та толерантність», у них повторюється теза про брак «духовно-моральних цінностей». А отже, за грантами вишиковується ціла черга з націоналістів, традиціоналістів та ультраправих, які готові долати цей духовно-моральний занепад рішучою пропагандою «здорових» консервативних цінностей. Чи не тому ми можемо спостерігати ріст вуличного насильства, яке вчиняють підлітки, сповнені ідеалів величі нації?

Зрештою, важливо розуміти, що державні чи комунальні гранти — лише одне з джерел доходів ультраправих організацій. Часто навіть не головне. Парамілітарні структури, засновані на базі С14 — «Муніципальна варта» та «Муніципальна охорона», —  коштом міського бюджету патрулюють Київ, беруть участь у захопленні кінотеатрів чи «борються» з «бомжами» та «циганами» на залізничному вокзалі. Лише у 2019 році на діяльність «Муніципальної варти» у бюджеті столиці було закладено 21 млн грн. Інші ультраправі групи заснували власні охоронні фірми, підпрацьовують на охороні забудов чи, навпаки, рейдерствах. А один з головних азовців з КДБшним минулим та щасливий власник персонального літака — Сергій Коротких — з 2015 по 2017 рік очолював Відділ охорони об’єктів стратегічного значення при Департаменті Державної служби охорони при МВС України. Тож держава лишається одним із важливих джерел фінансування ультраправих організацій, справжні масштаби якого ще необхідно з’ясувати.

Примітки   [ + ]

1. Ця стаття частково спирається на дані, оприлюднені у названих публікаціях та відео. Викладені у них факти були перевірені та підтверджені.
2. Міністерство було створене у 2019 році на основі Державної служби у справах ветеранів.
3. Є ймовірність, що гроші на цей грант організація так і не отримала. На відміну від «Ліги стійкості», окремого наказу про виділення грошей на сайті немає. Проте у переліку проєктів національно-патріотичного виховання, для реалізації яких надається фінансова підтримка у 2019 році згідно з Рішенням № 2 від 27 грудня 2018 року, цей проєкт зазначено.
4. Можливо, саме цей сюжет знімався не на одному з семінарів, організованих у рамках проєкту. Тим не менше, саме посилання відео та статті про цей сеанс терапії ветеранів неодмінно присутні у всіх наступних грантових заявках «Спілки».
5. «Крайньо-праві групи в Україні: загроза ЛГБТ+ спільнотам»