З 2 по 4 липня у Суботові Черкаської області пройшов щорічний націоналістичний фестиваль «Холодний Яр». Захід відбувся за підтримки Українського культурного фонду, USAID та Черкаської ОДА.
Що ж підтримали ці організації? Зокрема, дискусію «Націоналіст ХХІ століття?», участь у якій узяли лідер «Братства» Дмитро Корчинський, член ВО «Свобода» Олександр Сич, голова черкаського відділення «Національного корпусу» Дмитро Кухарчук і лідер організації «Основа майбутнього» (колишня С14) Євген Карась.
Під час дискусії її учасники обговорили виклики глобалізації, засилля «гендерної ідеології» та необхідність «національного трайбалізму» і нетерпимості як риси, що відрізняє націоналістів від лібералів та «ЛГБТ-активістів». Так, на думку Дмитра Корчинського, українець не має підкорятися неукраїнцю. Адже «український націоналіст — толерантний, який входить в рації інших етнічних груп, — це не український націоналіст, це просто хороший хлопець чи дівчина. Хороший представник ЛГБТ-руху». Справжній націоналізм має бути «примітивним», «печерним» і «трайбалістським», розповів Корчинський. Тому під час президентських виборів 2019 року підтримати необхідно було Порошенка, адже той — українець. «Порошенко — поганий українець… Але він конкурував на виборах з неукраїнцем — з євреєм…»
Історичним прикладом такого трайбалізму та «високої планки» націоналізму можуть бути італійці, які на початку ХХ століття задекларували намір побудувати Італію по обидва боки моря. Ця планка допомогла їм привести до влади Беніто Муссоліні, розповів модератор дискусії, засновник видавництва «Zалізний тато» Дмитро Савченко.
Також Корчинський наголосив, що діяти націоналісти можуть виключно силовим шляхом, адже всі хороші речі були нав’язані силою. «Чому населення в прифронтових зонах не любить Україну і не поважає українську державу? Тільки тому, що воно не боїться українського вояка. Я маю приклад нашого батальйону: як тільки місцевий мешканець де-небудь у Бахмуті отримає прикладом в зуби, він одразу починає поважати українську державу, український батальйон і українську справу».
Євген Карась поділився думками, що головний виклик сучасності — це знищення сім’ї та нації. А головна мета «гендерних рухів» — це депопуляція українського населення, а також посилення зневіри і конфліктності в країні. Зокрема, конфліктів між статями: «Є такий дискурс, що чоловік — це ворог. І з феміністками важко спілкуватися, бо вони реально хочуть убивати чоловіків, просто поки що не можуть». Усе це, на думку Карася, заважає державі досягати своїх стратегічних завдань.
На організацію цьогорічного фестивалю Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації виділило майже 750 тис. грн, а УКФ — 970 тис. грн. І це далеко не перший випадок фінансування ультраправих проєктів з державних чи місцевих бюджетів. Як уже писав Marker, лише С14 та її організації-сателіти за 3 роки отримали з бюджету понад 6 млн грн. Фестиваль «Холодний Яр» також підтримало USAID у рамках програми «Конкурентоспроможна економіка України».