Полк «Азов»

Полк «Азов»

Полк «Азов» — радикально політизований підрозділ, що входить до складу Національної гвардії України, підпорядкованої Міністерству внутрішніх справ.

Створений навесні 2014 року на базі харківської ультраправої організації «Соціал-національна асамблея» (СНА), що стояла на засадах ідеології «расового соціал-націоналізму». Члени СНА брали участь у нападах на расовому ґрунті, проходили парамілітарний вишкіл, чинили самосуд під виглядом боротьби з наркоторгівлею та нелегальною міграцією, нападали на лівих активістів.

Станом на початок 2014 року майбутні лідери «Азову» відбували тюремне покарання чи перебували під арештом за статтями тероризм, незаконний обіг зброї, замах на вбивство, груповий розбій. Одразу після перемоги Євромайдану вони були амністовані як політв’язні.

При створенні батальйону «Азов» до його складу також увійшли члени таких ультраправих організацій «Misanthropic Division» і «Братство». Ще одним джерелом залучення добровольців до «Азову» стали радикальні футбольні ультрас клубів «Динамо» (Київ), «Металіст» (Харків), «Шахтар» (Донецьк), «Іллічівськ» (Маріуполь) та інших.

Фінансову підтримку при створенні «Азову», як добровольчого батальону, надавали бізнесмени: Сергій Тарута, Ігор Коломойський, Роман Зварич та Ігор Кривецький. Після входження до складу МВС підрозділ став фінансуватися із державного бюджету України. Відомо, що підрозділ мав дохід від Ріната Ахметова за охорону його підприємств. З 2015 по 2017 роки один із лідерів «Азову» Сергій Коротких («Боцман», «Малюта») керував відділом охорони об’єктів стратегічного значення при Департаменті Державної служби охорони при МВС України. Цей підрозділ, зокрема, охороняв підприємства Ахметова.

Першим командиром «Азову» став колишній лідер організації «Патріоти України», що входила до «Соціал-національної асамблеї», Андрій Білецький на прізвисько «Білий Вождь». Станом на початок 2014 року його утримували у слідчому ізоляторі за звинуваченням у груповому розбої, але разом з іншими членами СНА його було амністовано. Пізніше, у 2014 році, його було обрано депутатом парламенту VIII скликання. Білецький був кандидатом від партії «Народний фронт», але після листа правозахисників щодо його праворадикальних поглядів відмовився від участі у виборах за партійним списком. Проте пізніше зареєструвався як кандидат та був обраний по одномандатному вибочому округу. Має звання полковника поліції.

Важливу роль у становленні «Азову» зіграв міністр внутрішніх справ України у період з 2014 по 2021 роки Арсен Аваков, який також є членом «Народного фронту». Він ініціював інтеграцію добровольчого батальйону до складу МВС та його подальше переформування у полк Національної гвардії. Співпраця між Аваковим та Білецьким продовжилася і пізніше — вже після створення на основі полку політичної партії «Національний корпус».

«Азов» налічує 1,5 тисячі штатних бійців, які отримали серйозну підготовку від українських та іноземних військових спеціалістів, зокрема від інструкторів зі США, Канади та Грузії. Проте у 2018 році Конгрес США заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги Україні на озброєння чи тренування «Азову». Загалом за час війни через службу у підрозділі пройшло 5 тисяч чоловік. Підрозділ має хороше оснащення, новітнє озброєння і є одним з найбільш боєздатних та ідеологічно мотивованих підрозділів. З 2016 року основні сили підрозділу були відведені від лінії зіткнення та переведені на виконання охоронних завдань. Тим не менше, окремі підрозділи полку брали участь у бойових завданнях і після 2016 року.

У розпорядженні полку перебувають три великі бази, артилерійсько-гаубичні і мінометні дивізіони, танкова рота, науково-дослідний інститут, сержантська школа, створена за стандартами НАТО, і власний полігон.

Підрозділ базується на території військової частини 3057 у Маріуполі. «Азов» має тренувальну базу і штаб-квартиру на території колишнього заводу АТЕК у Києві, який перейшов під контроль полку в результаті втручання азовців у конфлікт між власниками заводу. 

Ключовим елементом символіки «Азову» є накладені одна на одну латинські літери «I» та «N», що символізують фразу «Ідея Нації». Цей символ є дзеркальним зображенням т. зв. вовчого гака (нім.: Wolfsangel), який використовувався, серед інших, дивізією СС «Das Reich» і голландської дивізією СС «Landstorm Nederland». Раніше підрозділ також використовував у символіці т. зв. чорне сонце (нім.: Schwarze Sonne), що, як замінник свастики, є у широкому вжитку неонацистів різних країн.

Службу та вишкіл в «Азові» проходили праві екстремісти з таких країн, як США, Канада, Росія, Білорусь, Великобританія, Німеччина, Греція, Франція, Італія, Хорватія, Словенія, Ірландія, Швеція, Бразилія.

Полк «Азов» як підрозділ МВС намагається дистанціюватися від дочірньої партії «Національний корпус», яку створили його ветерани. Проте між підрозділом і партією зберігаються прямі організаційні, ідеологічні і кадрові зв’язки. Перший командир «Азову» Андрій Білецький став засновником і лідером «Національного корпусу»; другий командир Iгор Михайленко та третій командир Максим Жорiн також входять до керівних органів партії. Ігор Михайленко очолює парамілітарне крило партії — організацію «Національні дружини», яка у 2020 році була переіменована на «Центурію». А Максим Жорiн є головою центрального штабу партії.

Міжнародні правозахисні організації, зокрема Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), звинувачують «Азов» у вчиненні серйозних порушень прав людини, включаючи катування. У 2019 році 40 конгресменів звернулися з відкритим листом до держсекретаря США з вимогою внести полк «Азов» до переліку іноземних терористичних організацій.

«Азов» було внесено до списку терористичних організацій сайту Terrorism Research & Analysis Consortium.