Азовський Рух

«Азовський рух» – найбільше ультраправе об’єднання в Україні. Складається із трьох основних структур: полку Національної гвардії України «Азов» (військове крило), партії «Національний корпус» (політичне крило) та «Національних дружин» у 2020 році переформатованих в організацію Centuria (силове вуличне крило). Рух налічує до 20 000 членів, серед яких 1.5 тисячі особового складу полку «Азов» (не всі бійці полку є ультраправими).

Полк «Азов» — єдиний радикально політизований підрозділ, що офіційно входить до складу силових відомств України. Його основу склали харківські ультраправі з «Соціал-Національної Асамблеї» (СНА), що стояла на засадах ідеології «расового соціал-націоналізму». Ще одним джерелом залучення добровольців до підрозділу стали радикальні футбольні ультрас клубів «Динамо» (Київ), «Металіст» (Харків), «Шахтар» (Донецьк) та інших. Очолив «Азов» колишній лідер СНА Андрій Білецький. У 2014 р. він був обраний депутатом парламенту VIII скликання. Важливу роль у становленні підрозділу «Азов» зіграв міністр внутрішніх справ з 2014 по 2021 роки Арсен Аваков: він ініціював інтеграцію угруповання до складу МВС та його подальше переформування у полк Національної гвардії. Бійці отримали серйозну підготовку від українських та іноземних військових спеціалістів, мають хороше оснащення та новітнє озброєння. «Азов» було внесено до списку терористичних організацій сайту Terrorism Research & Analysis Consortium TRA.

«Національний корпус» — ідеологічна політична партія, заснована на базі Громадської організації Цивільного корпусу «Азов». Керівництво та більшість членів партії на момент її створення були ветеранами полку «Азов». Головою партії є перший командир «Азову» Андрій Білецький. Партія налічує понад 10 тис. членів та має регіональні осередки у багатьох регіонах країни. На парламентських виборах 2019 р. партія увійшла до єдиного «націоналістичного блоку» разом з ВО «Свобода» та «Правим сектором». Блок набрав 2,15% та не потрапив до парламенту. Тактика партії полягає у побудові розгалуженої мережі партійних та парасолькових структур, наповнених ідейними, вмотивованими й озброєними членами. Партія має суттєвий вплив на середовище футбольних хуліганів. Її члени проводять лекції в школах, університетах, влаштовують мілітарні табори для дітей, працюють з ветеранами АТО, залучаючи їх до своїх лав. Серед «молодіжних проєктів» партії — «Юнацький корпус», «Пам’ять нації», літературний клуб «Пломінь».

«Національні дружини» (Centuria) — парамілітарний підрозділ партії «Національний корпус». «Національні дружини» були створені у 2017 році нібито для того, щоб допомогти поліції забезпечувати громадський порядок. На практиці стали головним інструментом для вуличних протистоянь з поліцією під час масових зібрань та нападів на політичних опонентів. У 2020 році відбувся ребрендинг організації. На театралізованому з’їзді під Києвом було створено організацію Centuria, що задекларувала ще більш радикальні, мілітаристські цілі. «Центурію» очолив ветеран «Азову» і командир «Національних дружин» Ігор Михайленко.

Частиною «Азовського руху» можна вважати такі організації, як «Авангард Культурна Спілка» (АКС), «Альтернатива», Intermarium Support Group, Nord × Storm, Wotanjugend, телеграм-канал «Катарсис», Misanthropic Division, український осередок Blood and Honor.

Відколом від «Національного корпусу», що нині перебуває з ним у конфлікті, стала організація «Гонор».