Передвиборчі рекорди ультраправого насильства в Україні. Результати моніторингу за ІІІ квартал 2020 року

Після місячного рекорду кількості ультраправого насильства у червні 2020-го, про який моніторингова група повідомляла у попередньому звіті, у ІІІ кварталі 2020 року спостерігалася низка нових рекордів. Цього разу зафіксовано найбільший за 2019–2020 роки квартальний сплеск ультраправого насильства та конфронтацій (зокрема, на ґрунті ненависті), найбільша кількість нападів на політиків чи прихильників політичних партій, а також найбільша кількість випадків, у яких було повідомлено про постраждалих. Напередодні місцевих виборів ультраправе насильство в Україні вже традиційно перейшло в політичну площину і було спрямоване проти тих, кого активні ультраправі організації визначили своїми політичними опонентами та ворогами. 

За ІІІ квартал 2020 року моніторинговою групою «Маркер» 1З початку 2020 року моніторингова група «Маркер» збирає та систематизує дані про вуличне насильство та конфронтації з боку праворадикальних груп, партій, організацій та громадян, зокрема напади на ґрунті ненависті (у 2019 році група проводила моніторинг спільно з ГО «Інститут Республіка»). База даних ультраправого насильства та конфронтацій створюється на основі щоденного моніторингу повідомлень національних, макрорегіональних, активістських сайтів та соціальних медіа. Моніторинг здійснюється за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні. було зафіксовано 44 випадки насильства і конфронтацій2Насильство — протестна активність та активність на ґрунті ненависті, під час якої вчиняються дії з метою завдання безпосередньої шкоди людям або майну; окремо варто виділяти насильство проти людей (напади, побиття, бійка, стрілянина, вбивство та ін.) та насильство, спрямоване на пошкодження майна (підпали, знищення майна, вандалізм тощо).
Конфронтації — протестна активність та активність на ґрунті ненависті, під час якої вчиняється прямий тиск на людей, але яка не має на меті безпосереднє завдання шкоди людям або майну: блокування, штовханина, захоплення приміщення, перешкоджання проведенню заходу без рукоприкладства тощо.
з боку ультраправих (з них 28 — насильства та 16 — конфронтацій). Це лише на 1 випадок менше, ніж за ціле перше півріччя 2020 року. Мінімум у 24 випадках було повідомлено про постраждалих — найбільша квартальна кількість за весь період моніторингу (з жовтня 2018 року).

Кількість випадків ультраправого насильства та конфронтацій, зафіксованих за 3 квартали 2020 року.

Після рекордних 16 випадків ультраправого насильства в червні у зазвичай спокійні літні місяці моніторинг продовжував фіксувати стабільно високі показники. Так, у липні повідомлялося про 3 конфронтації та 13 випадків насильства, у серпні — про 8 та 12 випадків відповідно. У вересні кількість кейсів зменшилася до 5 конфронтацій та 3 кейсів ультраправого насильства.    

Ультраправе насильство та конфронтації напередодні виборів

Нетипове зростання кількості зафіксованих кейсів у літні місяці можна пояснити наближенням місцевих виборів. Схожа активізація ультраправих напередодні виборів спостерігалася також у 2019 році. Отже, ультраправі організації та партії активно долучаються до електорального протистояння, однак, на відміну від інших, використовують також і насильницькі методи впливу на тих, кого визначають своїми опонентами.

За весь період моніторингу політики та політичні партії завжди були головною мішенню ультраправого насильства та конфронтацій. Однак ІІІ квартал 2020 року побив рекорд і за цим показником: у цьому кварталі проти політиків чи політичних партій було спрямовано 12 кейсів конфронтації та 10 випадків ультраправого насильства. Це вдвічі більше, ніж у будь-який квартальний період моніторингу  від 2019 року — незважаючи на те, що у 2019-му відбувалися президентські та парламентські вибори. Можна дійти висновку, що ультраправі намагаються збільшити свій вплив на велику політику, зокрема насильницькими методами, які вважають прийнятними в політичній боротьбі

Левова частка ультраправої вуличної діяльності, яку зафіксував моніторинг, напередодні місцевих виборів відбувалася в рамках «сафарі», оголошеного «Національним корпусом» проти Партії Шарія. «Сафарі» було оголошено навесні 2020-го, згодом воно розширилося й на інших політиків та політичні партії, яких ультраправі ідентифікують як «сепаратистських», «проросійських» та «ватних».  

До прикладу, 1 липня у Вінниці ультраправі напали на місцевого активіста Партії Шарія. Чоловік потрапив у лікарню, зокрема в нього було зламане ребро та пошкоджена легеня. Згодом за підозрою у вчиненні злочину поліція затримала керівника «Національних дружин» Вінниччини Андрія Вербецького. У ІІІ кварталі 2020 року подібні напади на активістів партії були зафіксовані також у Харкові, Києві, Івано-Франківську, Миколаєві та Херсоні. 

Проти Партії Шарія також неодноразово були спрямовані конфронтації ультраправих. Так, 14 серпня в Миколаєві невідомі ультраправі розмалювали офіс партії націоналістичними лозунгами, образами, а також ультраправим символом «Ідея Nації». Схожі випадки були зафіксовані у Херсоні, Дніпрі, Нікополі.

Конфронтації з боку ультраправих також були спрямовані проти партії «Опозиційна платформа — за життя». Так, 24 серпня в Одесі представники «Нацкорпусу» влаштували штовханину з депутатами міської ради від цієї партії буквально в прямому ефірі. У результаті інциденту була пошкоджена техніка журналістів. 30 серпня в Бердянську місцеві ультраправі оточили агітаційний намет і погрожували агітаторкам партії. 26 серпня у Харкові було пошкоджено та обмальновано офіс партії, зокрема символікою ультраправої організації Centuria. Схожі випадки відбулися у Хмельницькому та Краматорську.

Апогей насильства ультраправих проти політиків та політичних партій відбувся 27 серпня поблизу Люботина Харківської області. Тоді група людей, серед яких члени «Нацкорпусу», зупинила та обстріляла із травматичної зброї автобус з активістами організації Іллі Киви «Патріоти — за життя». У результаті нападу до лікарні потрапили четверо людей: троє з пораненням від травматичної зброї, а один із черепно-мозковою травмою. Нападу передувала низка нападів «Нацкорпусу» на представників організації, зокрема в Маріуполі та Києві.

Варто наголосити, що в зазначену статистику моніторингу потрапили лише ті випадки, у яких з високою ймовірністю були замішані ультраправі організації або групи. Поза ними було зафіксовано 21 кейс насильства та 40 конфронтацій, переважна більшість яких відбувалася в рамках «сафарі», розпочатого ультраправими проти політичних опонентів. У цих кейсах недостатньо підстав для однозначних висновків про участь ультраправих, тому вони не враховувалися при аналізі. Серед них: напади на людей чи офіси партій, на їхні агітаційні тенти, а також псування передвиборчої агітації. Однак варто брати до уваги, що значна частина з них також може бути здійснена ультраправими в рамках оголошеного «сафарі», зважаючи, що про ці події повідомляв ультраправий паблік. За найбільш вдалі напади паблік навіть обіцяє «призи». 

Постраждалі від ультраправого насильства

Як було зазначено, ІІІ квартал 2020 року відзначився також 24 випадками ультраправого насильства, коли повідомлялося про постраждалих — рекордна кількість за весь період моніторингу. Напади ультраправих на політиків та політичні партії у ІІІ кварталі 2020 року призвели до травм потерпілих мінімум у 9 випадках. 

Кількість постраждалих від ультраправого насильства за весь період моніторингу (з жовтня 2018 року).

Мінімум у 4 випадках від нападів ультраправих постраждали представни_ці лівого / антифашистського руху, а загалом у ІІІ кварталі проти них було спрямовано 4 випадки насильства й 1 конфронтація. Так, у липні у Львові місцеві ультраправі напали на лівого екоактивіста. Його били ногами та залили сльозогінним газом. 20 липня в Києві поблизу Контрактової площі ультраправі напали на активістів, які відпочивали в компанії друзів. Людей побили, відібрали та спалили частину одягу. Варто додати, що напади ультраправих на людей «неформальної» зовнішності стали регулярними від весни цього року, особливо в районі київського Подолу.

Щодо нападів на етнічні меншини / мігрантів, то в минулому кварталі повідомлялося про випадки насильства проти цієї групи, всі випадки з постраждалими. Наприклад, 20 липня у Києві п’ятеро осіб напали на студентів із Конго. Нападники ображали студентів, обзивали їх «чорними», побили та кілька разів вистрілили в повітря. 

Моніторинг зафіксував 2 випадки нападів ультраправих на спільноту ЛГБТ+ чи феміністок, де повідомлялося про постраждалих, а загалом у ІІІ кварталі проти них було спрямовано 3 випадки насильства і 2 конфронтації. Наприклад, 30 серпня в Одесі ультраправі з «Традиції і порядку» намагалися завадити проведенню акції ЛГБТ+. Радикали використовували яйця, каміння та сльозогінний газ, внаслідок чого постраждало 7 учасників акції та 2 поліцейських.

Мінімум у 2 випадках у результаті ультраправого насильства постраждали журналісти, а загалом у ІІІ кварталі проти них було спрямовано 2 випадки насильства та 1 конфронтація. Так, 30 липня у Києві «Нацкорпус» намагався зірвати акцію протесту журналістів та співробітників телеканалу КРТ. Один із учасників акції постраждав через використання сльозогінного газу. 

В одному випадку насильства на ґрунті ненависті, коли повідомлялося про постраждалих, напад був спрямований проти релігійної установи / вірян — це був також єдиний зафіксований випадок, спрямований проти цієї групи у ІІІ кварталі. 28 липня в Маріуполі чоловік із сокирою напав на охоронця синагоги. Охоронець отримав травму голови та перелом руки, а нападника за два тижні було затримано. Його підозрюють у вчиненні нападу «з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості».   

Також в одному випадку відомо про постраждалого від нападу на митців / мистецькі установи — окрім ще однієї конфронтації, це був єдиний зафіксований випадок насильства, спрямований проти цієї групи у ІІІ кварталі. 14 вересня у Києві представники «Традиції і порядку» напали на стендапера та радіоведучого Єгора Шатайла — напередодні виступу його залили сльозогінним газом. Підставою для нападу стали жарти гумориста про «традиційні сімейні цінності», які не сподобалися ультраправим. 

Проти кого була спрямована активність ультраправих за весь період моніторингу (з жовтня 2018 року).

Організоване ультраправе насильство та конфронтації

Із 44 випадків ультраправого насильства та конфронтацій, зафіксованих у ІІІ кварталі 2020 року, конкретні організації чи групи були ідентифіковані у 19 випадках. Ще у 14 випадках інформації недостатньо, щоб записати їх на рахунок конкретної ультраправої організації або групи, однак характеристики цих кейсів дозволяють припустити участь хоча б якоїсь із них. Зокрема, це випадки, коли напади чи конфронтації ініційовані учасниками ультраправої акції, однак невідомо, члени якої з присутніх організацій / груп їх вчинили. Також це випадки, де характер нападу дає змогу припустити його організованість: напад на конкретну людину, яку очевидно попередньо ідентифікують, за нею слідкують та до нападу готуються. 

Окрім цього, у ІІІ кварталі 2020 року зафіксовано 6 випадків, де немає підстав однозначно стверджувати про організовану участь ультраправих, але які, однак, задовольняють два критерії: відбуваються в рамках «сафарі», розпочатого ультраправими, використовують характерну ультраправу риторику чи символіку. Ще 5 випадків зафіксованого насильства та конфронтацій можна зарахувати до категорії дій на ґрунті ненависті, за якими, ймовірно, не стоять конкретні ультраправі організації / групи. 

Ситуація з найбільш активними ультраправими організаціями чи групами залишилася така ж, як і в першому півріччі 2020 року. У ІІІ кварталі у 12 випадках ультраправого насильства і конфронтацій, де були ідентифіковані конкретні організації чи групи, було повідомлено про участь «Національного корпусу». Із цих випадків 8 були насильницькими, всі спрямовані проти людей. Ще у 6 кейсах було повідомлено про участь «Традиції і порядку», 2 з яких мали насильницьких характер і були спрямовані проти людей. 

Примітки   [ + ]

1. З початку 2020 року моніторингова група «Маркер» збирає та систематизує дані про вуличне насильство та конфронтації з боку праворадикальних груп, партій, організацій та громадян, зокрема напади на ґрунті ненависті (у 2019 році група проводила моніторинг спільно з ГО «Інститут Республіка»). База даних ультраправого насильства та конфронтацій створюється на основі щоденного моніторингу повідомлень національних, макрорегіональних, активістських сайтів та соціальних медіа. Моніторинг здійснюється за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні.
2. Насильство — протестна активність та активність на ґрунті ненависті, під час якої вчиняються дії з метою завдання безпосередньої шкоди людям або майну; окремо варто виділяти насильство проти людей (напади, побиття, бійка, стрілянина, вбивство та ін.) та насильство, спрямоване на пошкодження майна (підпали, знищення майна, вандалізм тощо).
Конфронтації — протестна активність та активність на ґрунті ненависті, під час якої вчиняється прямий тиск на людей, але яка не має на меті безпосереднє завдання шкоди людям або майну: блокування, штовханина, захоплення приміщення, перешкоджання проведенню заходу без рукоприкладства тощо.