УЛЬТРАПРАВЕ НАСИЛЬСТВО ТА КОНФРОНТАЦІЯ У ПЕРШОМУ ПІВРІЧЧІ 2021 РОКУ

З січня по червень 2021 року рівень ультраправого насильства та конфронтації загалом не зменшився, якщо порівнювати з попереднім півріччям. При цьому спостерігаються певні зміни у характері зафіксованих кейсів, що може вказувати принаймні на тимчасову тенденцію падіння градуса ультраправого вуличного насильства. 

Протягом першого півріччя 2021 року у середньому моніторингова група «Маркер»1З початку 2020 року моніторингова група «Маркер» збирає та систематизує дані про вуличне насильство та конфронтації з боку праворадикальних груп, партій, організацій та громадян, зокрема напади на ґрунті ненависті (у 2019 році група проводила моніторинг спільно з ГО «Інститут Республіка»). База даних ультраправого насильства та конфронтацій створюється на основі щоденного моніторингу повідомлень національних, макрорегіональних, активістських сайтів та соціальних медіа. З нашою діяльністю можна ознайомитися на сайті моніторингової групи. Моніторинг здійснюється за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні. зафіксувала 71 кейс ультраправого насильства2Насильство — протестна активність, під час якої вчиняються дії з метою завдати безпосередню шкоду людям або майну; окремо варто виділяти насильство проти людей (напади, побиття, бійка, стрілянина, вбивство та ін.) та насильство, спрямоване на пошкодження майна (підпали, знищення майна, вандалізм тощо). і конфронтацій3 Конфронтація — протестна активність, під час якої вчиняється прямий тиск на людей, але яка не має на меті безпосереднє завдання шкоди людям або майну: блокування, штовханина, захоплення приміщення, перешкоджання проведенню заходу без рукоприкладства тощо. (з них 31 — насильства та 40 — конфронтацій), що на 4 випадки менше, ніж у попередньому півріччі. Мінімум у 19 випадках було повідомлено про постраждалих. Якщо порівнювати з першим півріччям 2020 року, то кількість зафіксованих кейсів суттєво зросла — на 65%. 

Динаміка ультраправого насильства і конфронтацій у першому кварталі 2021 року

Однак водночас зменшилося співвідношення між зафіксованими випадками насильства і конфронтацій. Якщо у першому півріччі 2020 року у понад 70% випадків мова йшла про насильство, то у першому півріччі 2021 року його кількість впала до 46% з усіх кейсів, що потрапили в поле зору моніторингу. Тож хоча загальна кількість випадків залишається на сталому рівні, на противагу тенденціям 2020 року відбувається деяке зменшення відносного градуса ультраправого насильства і конфронтацій — ця тенденція спостерігалася ще на початку 2021 року

У першому півріччі 2021 року щомісяця моніторинг фіксував у середньому 12 випадків ультраправого насильства і конфронтацій (з них 5 — насильства та 7 — конфронтацій). Найменш активними ультраправі були у квітні, коли повідомлялося про 9 кейсів, а найбільша кількість — 15 кейсів — припала на травень.  

Серед міст, у яких найчастіше відбувається ультраправе насильство і конфронтації, незмінним лідером залишається Київ, де у першому півріччі 2021 року було зафіксовано 36 кейсів. Про значну кількість випадків повідомлялося також із Харкова (11), Одеси (6), Львова (5). В інших населених пунктах було зафіксовано менше за 5 випадків.

Співвідношення ультраправого насильства і конфронтацій у першому півріччі 2021 року

Проти кого спрямоване ультраправе насильство та конфронтації?

У першому півріччі 2021 року, як і за весь період моніторингу, зафіксовані випадки ультраправого насильство і конфронтацій були найчастіше спрямовані проти політиків та політичних партій. Протягом останнього півріччя було зафіксовано 21 такий кейс. При цьому у 6 випадках мова йде про насильство, яке у 3 випадках було спрямоване проти людей. Можна зробити висновки про деякий спад політичної вуличної активності ультраправих, адже у попередньому півріччі було зафіксовано 35 кейсів, 20 з яких містили елементи насильства, що у 14 випадках було спрямоване проти людей. Очевидно, що інтерес ультраправих до політики суттєво впав після завершення електорального 2020 року.

Незважаючи на це, деякі випадки політичного насильства і конфронтацій з боку ультраправих фактично були продовженням подій, які відбувалися у період виборів минулого року. Зокрема, протистояння між «Національним корпусом» та «Патріотами — за життя» Іллі Киви. Так, 8 лютого 2021 року в Києві «Нацкорпус» заблокував «Патріотів» на їхній базі та викликав поліцію, котра затримала понад десяток активістів «Патріотів — за життя» і вилучила у них зброю. А 24 лютого 2021 року у Харкові відбулася масова сутичка між активістами цих двох організацій. Повідомлялося, що в учасників бійки були ножі та пістолети, однак про постраждалих нічого не відомо, а заяв у поліцію не надходило. Після цих двох випадків нових повідомлень про конфлікт між «Нацкорпусом» і «Патріотами» не було.

Продовжувалися і напади на політичних агітаторів та представників політичних партій, хоч і на суттєво нижчому рівні, ніж під час минулорічного політичного «сафарі». Так, 25 березня 2021 року у Покровську учасники «азовського руху» розламали агітаційний намет партії «Держава», звинувачуючи її представників у проросійські позиції. Вони також «провели виховну бесіду» з агітатором. 5 квітня 2021 року у Харкові п’ятеро ультраправих напали на молодих людей, які роздавали газети «Час Добкіна». Нападники вилили зеленку людям в обличчя, штовхали, хапали за одяг, розкидали їхні речі та відібрали екземпляри газет. Один з них знімав напад на камеру. 

Варто також відзначити, що про напади на представників Партії Шарія, які складали велику частку політичного «сафарі» минулого року, у першому півріччі 2021 року не повідомлялося. Це може бути пов’язано як з тим, що за партію взялися офіційні правоохоронні органи, так і з іншими — наразі невідомими — чинниками. У першому півріччі 2021 року моніторинг зафіксував лише дві конфронтації з боку ультраправих, які стосувалися цієї партії. Так, 24 лютого 2021 року у Краматорську представники «Гонору» увірвалися на засідання міської ради та влаштували сутички з депутатами від Партії Шарія, котрі вивісили у сесійній залі плакати на підтримку Шарія. Згодом вони пішли, і засідання продовжилось. А 18 березня 2021 року у Києві представники «Національного спротиву» залили червоною фарбою одну з заправок компанії «БРСМ Нафта», яка, за деякою інформацією, фінансує Партію Шарія. Вони клеїли стікери на вікна та двері, а також палили фаєри біля заправки.

Окрім цього, у першому півріччі 2021 року відбулося кілька інших конфронтацій ультраправих, спрямованих проти бізнесу, пов’язаного з політиками, котрих звинувачують у проросійській позиції. Зокрема, 16 лютого 2021 року у Львові активісти «Нацкорпусу» провели акцію проти бізнесу народного депутата Тараса Козака. Вони обмалювали та облили фарбою його підприємства, звинувачуючи в роботі на РФ. 24 березня у Києві та 28 березня у Харкові нацкорпусівці вдавалися до схожих дій проти заправок Glusco, які пов’язують з Віктором Медведчуком та російською компанією «Роснефть». 

Також у першому півріччі 2021 року ультраправі вдавалися до конфронтацій, обмальовуючи та пошкоджуючи офіси політиків і політичних партій. Подібні події були зафіксовані 5 травня 2021 року у Полтаві, 9 та 14 червня 2021 року в Маріуполі, а також 19 та 28 червня 2021 року у Харкові.

Проти кого було спрямоване ультраправе насильство і конфронтації

У першому півріччі 2021 року зафіксовано 13 випадків ультраправого насильства і конфронтацій, спрямованих проти ЛГБТ+ чи феміністичної спільноти (з них 4 насильницькі, 2 з них — проти людей). Це свідчить про певне падіння, якщо порівнювати з попереднім півріччям, коли було зафіксовано 18 кейсів, 12 з яких містили елементи насильства, у 10 випадках спрямоване проти людей. 

Значна частина цих випадків насильства і конфронтацій була пов’язана зі спробами ультраправих зірвати події, організовані ЛГБТ+ або феміністичною спільнотою. Перша хвиля ультраправого насильства і конфронтацій розгорнулася довкола подій 8 березня. Так, 5 березня 2021 року в Одесі на Приморському бульварі радикали з «Традиції і порядку» намагалися зірвати Жіночий марш. В інциденті брали участь близько десятка молодих людей віком 18–19 років. У руках вони тримали банер на підтримку патріархату. Провокаторів затримала поліція, під час сутички вони протидіяли правоохоронцям. У результаті інциденту ніхто не постраждав. У Києві 8 березня 2021 року після Жіночого маршу праворадикали з «Національного спротиву» напали на кількох учасниць маршу. Вони вирвали плакати, вигукували образи, штовхалися, замахувалися ногами в обличчя. Одна з постраждалих подала заяву в поліцію, яку довго не хотіли розглядати, але зусиллями правозахисників справу вдалося відкрити. 22 травня 2021 року у Києві активісти «Традиції і порядку» намагалися зірвати ТрансМарш. Поліція зупинила противників маршу, які хотіли пронести фаєри та викрикували свої гасла. До спроби зірвати марш також причетний Денис Нікітін, відомий ультраправий діяч з РФ, власник ультраправого бренду одягу White Rex.

Окрім нападів та спроб зірвати вуличні події ЛГБТ+ і феміністичної спільноти, у першому півріччі 2021 року ультраправі також намагалися завадити проведенню інших заходів. 28 травня 2021 року у Києві члени ультраправої організації «Соляріс» напали на преспоказ ЛГБТ+ фільму «Будьмо, гей». Близько 10 осіб у масках з черепами прийшли до місця проведення преспоказу і пів години стояли з гучно увімкненою музикою, а потім розбили вікно та закинули в приміщення фаєр та шашку зі сльозогінним газом. Це спричинило кашель у гостей заходу, що не минав близько години, а також призвело до  легких опіків очей. 29 травня 2021 року в Одесі близько 20 осіб із «Традиції і порядку» увірвались до приміщення, де проводили захід FemTalks. Організатори («Інсайт») 10 хвилин стримували нападників, поки не вивели людей у безпечне місце. Того ж дня у Києві «Традиція і порядок» скоїла напад на ком’юніті-центр «Інсайту». У приміщення вдерлися близько 30 осіб у балаклавах та погрожували людям. Поліція відмовилася приймати заяву від потерпілих.

У першому півріччі 2021 року були також зафіксовані гомофобні напади ультраправих на окремих людей. Так, 23 січня 2021 року в Києві на Подолі активісти «Традиції і порядку» напали на дівчат та зірвали з однієї значок ЛГБТ+. 27 січня 2021 року у тому ж районі Києва ультраправі напали на трансгендерну людину через символіку ЛГБТ+ на її одязі. Потерпілу залили з газового балончика, вигукували на її адресу образи та погрози на кшталт «недочоловік», «кінчений п*дор», «якщо ще ходитимеш тут — буде гірше». Потерпіла до поліції не зверталась. Буквально за кілька днів, 3 лютого 2021 року, на неї напали знову у тому ж районі Києва. Нападники штовхали людину та зірвали з неї маску. Поліція прибула на місце, але заяву не прийняла. У цілому київський Поділ залишається місцем частих нападів ультраправих на молодь неформальної зовнішності. Більшість такого насильства і конфронтації у першому півріччі 2021 року продовжувала відбуватися саме тут. Загалом же за цей період зафіксовано 8 випадків ультраправого насильства і конфронтацій проти молоді, які нападники «обґрунтовували» розпиттям слабоалкогольних напоїв і неформальною зовнішністю. Із цих 8 кейсів 4 відбувалися у формі насильства проти людей. Частина з цих зафіксованих випадків сталась через гомофобні чи расистські мотиви. Для порівняння, у попередньому півріччі повідомлялося про 10 кейсів, усі з яких були насильством проти людей.

Якщо кількість політично мотивованих кейсів та кейсів, спрямованих проти ЛГБТ+ і феміністичної спільноти, у першому півріччі 2021 року дещо зменшилася, то дещо зросла кількість ультраправого насильства і конфронтацій проти деяких інших груп постраждалих. Так, у першому півріччі 2021 року було зафіксовано 7 випадків, спрямованих проти журналістів та медіа (з них 5 випадків насильства проти людей). Для порівняння, у попередньому півріччі було зафіксовано 3 таких кейси (з них 2 — насильство проти людей).

22 січня 2021 року в Коломиї активісти «Правого сектору» напали на журналіста Руслана Коцабу та його адвокатку Тетяну Монтян. Нападники закидували їх яйцями та залили піною з вогнегасників. Також вони намагалися спустити колеса в автомобілі постраждалих. Нікого не було затримано. Інший напад на Руслана Коцабу «Правий сектор» вчинив 25 червня 2021 року в Івано-Франківську. Цього разу журналіста облили зеленкою, він отримав значні опіки очей. Проти ультраправих відкрили кримінальну справу за фактом групового нападу.

Низка інших кейсів ультраправого насильства і конфронтацій, спрямованих проти журналістів та медіа, стосувалися телеканалу «НАШ». 4 лютого 2021 року в Києві біля телеканалу «НАШ» представники «Суспільства майбутнього», «Правого сектору» та «Соколу» вимагали закриття каналу та намагалися заблокувати його роботу. Коли ультраправі спробували прорватися у будівлю телеканалу, відбулася сутичка з поліцією, чотирьох людей було затримано. Після акції радикалів під телеканалом журналіста видання «Правовий контроль» побили у підземному переході. Нападника було затримано, але він «утік» під час слідчих дій, забувши рюкзак. Згодом за рюкзаком прийшов Сергій Бондар — активіст С14, співробітник «Муніципальної варти». Того ж дня у Києві під Шевченківським управлінням поліції журналіста телеканалу «НАШ» побили у прямому ефірі. 24 лютого 2021 року на ультраправому телеграм-каналі також з’явилося відео з Харкова, де радикали чинили тиск та погрожували журналістам телеканалу «НАШ». 

У першому півріччі 2021 року 5 випадків ультраправого насильства і конфронтацій були спрямовані проти лівих і антифашист_ок; з них 3 випадки були насильством проти людей. Для порівняння, у попередньому півріччі було зафіксовано 4 такі кейси, з яких 3 також мали форму насильства, спрямованого проти людей. 

Так, 19 січня 2021 року в Києві після антифашистської акції лідер ультраправої організації «Суспільство майбутнього» Євген Карась намагався спровокувати конфлікт з активістами «Студреспубліки», звинувачуючи їх у роботі на РФ. У цьому випадку обійшлося конфронтацією. Чого не можна сказати про черговий напад ультраправих на анархіста та активіста екологічного руху, який стався у Львові 19 січня 2021 року (попередні два напади відбулися у 2020 році). Під час нападу проти активіста та його знайомого було використано молоток, сльозогінний газ та ножі. Переслідуючи своїх жертв, ультраправі також розтрощили магазин, у якому намагався заховатися активіст. Від сльозогінного газу постраждало декілька працівниць. Активіст отримав травми середньої тяжкості, його було госпіталізовано. На місце прибула поліція, але нікого не було затримано. 22 лютого 2021 року в Одесі «Традиція і порядок» напала на лівих активістів, які долучалися до протестів проти підняття тарифів на комунальні послуги. Нападники використали сльозогінний газ та погрожували холодною зброєю. Нікого не було затримано. Бійку з представниками «Антифашистського комітету» ультраправі затіяли в Києві 9 травня під час святкування Дня перемоги. Праві зривали з людей червоні стрічки та топтали квіти. Конфронтацію також було зафіксовано 22 червня 2021 року у Києві під час суду щодо депортації білоруського антифашиста і анархіста Олексія Болєнкова. Тоді керівник телеграм-каналу «Вольєр» та лідер «Національного спротиву» Олексій Свинаренко намагався вдарити Болєнкова. Судова охорона вивела праворадикала.

У першому кварталі 2021 року моніторинг зафіксував 4 кейси ультраправого насильства і конфронтацій на ґрунті расової чи етнічної ненависті (всі насильницькі, 3 спрямовані проти людей). Для порівняння, у попередньому кварталі було зафіксовано 2 такі випадки, з яких один був насильницький.

Так, 10 січня 2021 року у Львові невідомі напали на рома, якого звинувачували в крадіжках. Постраждалого облили зеленкою та побили, відео з побиттям поширювалося в ультраправому телеграм-каналі. 23 січня 2021 року в Києві на Подолі ультраправі напали на групу молоді, одного з групи побили. Нападник вигукнув, що того «не шкода, бо він хач». 20 квітня 2021 року в Одесі невідомі спалили ларьок з продажу шаурми. Про подію повідомив, зокрема, ультраправий телеграм-канал, рекомендуючи поліції пошукати трафарети «14/88», підготовку ж до події обговорювали в ультраправому чаті. 19 червня 2021 року в Києві, знову на Подолі, ультраправі напали на представників національної меншини за «лезгінку»: їх залили сльозогінним газом, повідомлялося про використання ножів та стрілянину. Про подію повідомив ультраправий телеграм-канал; у повідомленні згадувалось, що у нападі брав участь «легендарний азовець». Мінімум одна людина отримала ножове поранення.

Описані кейси ілюструють, що деяке зменшення загальної кількості кейсів і градуса ультраправого насильства — перехід більшої частини вуличного насильства у форму конфронтацій — переважно стосується політично мотивованих кейсів, а також активності проти ЛГБТ+ та феміністичної спільноти. Натомість такої обнадійливої тенденції не спостерігається в інших випадках, де жертв ультраправого насильства і конфронтацій можна зарахувати до певної категорії. 

Ультраправі організації у вуличному насильстві та конфронтаціях

У 49 із 71 випадку ультраправого насильства і конфронтацій у першому півріччі 2021 року було ідентифіковано конкретну партію, організацію чи групу. В інших 22 випадках мова йде або про неідентифіковані ультраправі організації / групи, або про організовані дії, де характер нападу чи інша інформація (символіка, риторика) вказують на участь представників ультраправого руху або людей, котрі можуть не належати до конкретних організацій, але вписують свої вчинки в рамки організованого ультраправого руху. Також моніторинг зафіксував 4 випадки насильства та 2 випадки конфронтації на ґрунті ненависті, які не включені до загальної статистики, оскільки недостатньо підстав вважати, що вони були здійснені в рамках активності організованого ультраправого руху. Один з цих кейсів трапився на ґрунті гомофобії, інші — на ґрунті антисемітизму чи релігійної нетерпимості.

У випадках, коли учасників насильства чи конфронтацій було ідентифіковано, у першому півріччі 2021 року найчастіше мова йшла про «Національний корпус»: 14 випадків, з них 3 — насильство проти людей. На другому місці традиційно залишається «Традиція і порядок», про участь якої повідомлялося у 9 випадках, 3 з яких мали елементи насильства, у 2 випадках було спрямоване проти людей. Помітною була також активність «Альтернативи» (4 кейси, 2 з них — насильство проти людей), «Національного спротиву» (4 конфронтації), «Гонору» (3 кейси, з них 2 насильницькі, 1 спрямований проти людини), «Правого сектору» (3 кейси насильства проти людей), С14/«Суспільства майбутнього» (3 кейси, 2 з них — насильство проти людей). Інші організації чи групи були ідентифіковані у менш як 3 випадках.

Найбільш помітні актори ультраправого насильства у  першому півріччі 2021 року

Тож у першому півріччі 2021 року кількість зафіксованих кейсів ультраправого насильства і конфронтацій залишалася стабільно високою. Не змінилися і організації, на рахунку яких найбільше випадків, і основні групи, проти яких спрямована вулична активність ультраправих. Проте за останнє півріччя спостерігається деяке зменшення насильницьких випадків і, відповідно, зростання кількості конфронтацій. Особливо очевидно це проявляється у політично вмотивованих насильстві та конфронтаціях, а також тих, котрі спрямовані проти ЛГБТ+ та феміністичної спільноти. При цьому варто пам’ятати, що такі піврічні коливання доволі швидко можуть знову призвести до зростання вуличного насильства з боку ультраправих. Особливо, як показує досвід останніх років, таке застереження стосується політичного насильства, що великою мірою залежить від електоральних циклів.

Примітки

1 З початку 2020 року моніторингова група «Маркер» збирає та систематизує дані про вуличне насильство та конфронтації з боку праворадикальних груп, партій, організацій та громадян, зокрема напади на ґрунті ненависті (у 2019 році група проводила моніторинг спільно з ГО «Інститут Республіка»). База даних ультраправого насильства та конфронтацій створюється на основі щоденного моніторингу повідомлень національних, макрорегіональних, активістських сайтів та соціальних медіа. З нашою діяльністю можна ознайомитися на сайті моніторингової групи. Моніторинг здійснюється за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні.
2 Насильство — протестна активність, під час якої вчиняються дії з метою завдати безпосередню шкоду людям або майну; окремо варто виділяти насильство проти людей (напади, побиття, бійка, стрілянина, вбивство та ін.) та насильство, спрямоване на пошкодження майна (підпали, знищення майна, вандалізм тощо).
3 Конфронтація — протестна активність, під час якої вчиняється прямий тиск на людей, але яка не має на меті безпосереднє завдання шкоди людям або майну: блокування, штовханина, захоплення приміщення, перешкоджання проведенню заходу без рукоприкладства тощо.