УЛЬТРАПРАВЕ НАСИЛЬСТВО ТА КОНФРОНТАЦІЯ У ІІІ КВАРТАЛІ 2021 РОКУ

Контекст

Діяльність ультраправих в Україні, хоч і має власну логіку, відбувається в рамках ширших політичних процесів і тісно з ними пов’язана. Не став винятком і ІІІ квартал 2021 року. 

Важливою подією для ультраправого руху в Україні стала відставка міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у липні цього року. Аваков був тісно пов’язаний з найбільшою ультраправою мережею країни — «азовським рухом». Уже за кілька тижнів після його відставки, 5 серпня, СБУ заявило про ліквідацію злочинного формування, значну частину якого складали члени харківського осередку «Нацкорпусу». Угруповання, за версією СБУ, очолювали вихідець із футбольного фанатського середовища Сергій Величко («Чілі-Вілі») та член «Національного корпусу» Артем Мошенський. У «Нацкорпусі» такі дії назвали «переслідуванням патріотів» та розпочали серію акцій протесту, що тривали протягом всього кварталу, проте не вирізнялися особливою радикальністю.

За кілька днів до затримання нацкорпусівців СБУ також повідомило про нейтралізацію силового крила ОПЗЖ — членів організації «Патріоти — За життя», очолювану Іллею Кивою. Таким чином, можна припустити, що влада намагається натиснути на силові блоки як націоналістичної, так і проросійської опозиції та не втратити контроль за вулицею після відходу Авакова. Проте і масово відкривати кримінальні справи та переслідувати націоналістів влада, схоже, поки не збирається.

Менш насильницькими протягом цього кварталу стали і атаки ультраправих на проросійську опозицію. Основними мішенями стали агітаційні щити та намети.

Позначилася відставка «вічного міністра» і на найбільш одіозному члені «азовського руху» — російському неонацисті Сергію Коротких («Боцман», «Малюта»). Протягом першої половини 2021 року навіть члени націоналістичного табору публічно критикували Коротких, звинувачуючи у роботі на Кремль. Проте Коротких лишався впливовою персоною в ультраправому русі та активно запрошував російських неонацистів переїжджати в Україну. Відставка Авакова, з сином якого товаришує Сергій Коротких, та публікація російськими спецслужбами відео, де Боцман погоджується на співпрацю, суттєво погіршило його становище. Де сьогодні перебуває Коротких, наразі невідомо.

Події в Білорусі також вплинули на політичне життя та активність ультраправих в Україні. Чимало білорусів, ховаючись від репресій режиму Лукашенка, переїхали до України. Частина з них потрапила до зони впливу ультраправих, зокрема через організацію «Білоруський дім». Один з головних активістів організації Роман Батулін є членом «Нацкорпусу», має тісні зв’язки з «Боцманом» і неодноразово брав участь у насильницьких чи конфронтаційних діях. Ультраправі також намагалися розширити свій вплив на білоруську спільноту та не допустити до участі у акціях солідарності ідеологічно ворожі для них сили (анархістів) та представни_ць ЛГБТ+ спільноти. 

3 серпня в одному з київських парків знайшли повішеним голову «Білоруського дому» Віталія Шишова. А вже 4 серпня СБУ на 3 роки заборонила в’їзд в Україну співзасновнику організації Родіону Батуліну.

Знаковим як для ультраправих, так і для їх опонентів — антифашистів — стала справа іншого білоруса — Олексія Болєнкова. СБУ за запитом КГБ Білорусі спробувало депортувати його з України, а коли це не вдалося — намагалася зробити це вже через суд. Суди над Болєнковим стали місцем перетину лівих, що вимагали визнати рішення Шевченківського райсуду про видворення Болєнкова незаконним, і правих, які закликали депортувати білоруса. У результаті протистояння відбулося дві сутички. 20 червня кілька десятків праворадикалів напали на Болєнкова і його прихильників, намагаючись не пропустити їх до будівлі суду. Під час події також постраждав журналіст видання «Букви». Але вже наступного дня на самих ультраправих, що їхали на оголошення рішення суду, у метро напали антифашисти та змусили тікати — нечаста подія в контексті міцної гегемонії правих на вулиці після 2014 року. Ці події стали приводом для початку більш тісної співпраці низки ультраправих організацій — закликів до мобілізації і спільних акцій.

Ключові результати моніторингу

За ІІІ квартал 2021 року моніторинговою групою «Маркер»1З початку 2020 року моніторингова група «Маркер» збирає та систематизує дані про вуличне насильство та конфронтації з боку праворадикальних груп, партій, організацій та громадян, зокрема напади на ґрунті ненависті (у 2019 році група проводила моніторинг спільно з ГО «Інститут Республіка»). База даних ультраправого насильства та конфронтацій створюється на основі щоденного моніторингу повідомлень національних, макрорегіональних, активістських сайтів та соціальних медіа. З нашою діяльністю можна ознайомитися на сайті моніторингової групи. Моніторинг здійснюється за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні. було зафіксовано 47 випадків насильства 2Насильство — протестна активність, під час якої вчиняються дії з метою завдати безпосередню шкоду людям або майну; окремо варто виділяти насильство проти людей (напади, побиття, бійка, стрілянина, вбивство та ін.) і насильство, спрямоване на пошкодження майна (підпали, знищення майна, вандалізм тощо). і конфронтацій3Конфронтація — протестна активність, під час якої вчиняється прямий тиск на людей, але яка не має на меті безпосереднє завдання шкоди людям або майну: блокування, штовханина, захоплення приміщення, перешкоджання проведенню заходу без рукоприкладства тощо. з боку ультраправих: 22 конфронтації та 25 випадки насильства, зокрема 18 спрямованих проти людей. Це на 9 випадків більше, ніж у І кварталі 2021 року, і на 14 більше, ніж у ІІ кварталі. Мінімум у 13 випадках були повідомлення про постраждалих.

Піковим місяцем ультраправої активності у ІІІ кварталі 2021 року був липень: протягом цього місяця було повідомлено про 15 випадків насильства (11 проти людей) та 10 конфронтацій. Надалі активність дещо зменшилася. Так, у серпні було зафіксовано 6 конфронтацій і 8 випадків насильства (7 проти людей), а у вересні — лише 2 випадки насильства і 6 конфронтацій.  

Помісячна динаміка ультраправого насильства і конфронтацій за 3 квартали 2021 року

Організоване ультраправе насильство та конфронтації

Із 47 випадків ультраправого насильства та конфронтацій, зафіксованих у ІІІ кварталі 2021 року, конкретні організації чи групи були ідентифіковані у 23 випадках. Ще у 24 кейсах характеристики події дають змогу припустити участь організованих ультраправих, однак інформації недостатньо, щоб записати їх на рахунок конкретної організації чи групи. Серед підстав внесення події в базу моніторингу: вона відбулася на ультраправій акції, але конкретні нападники невідомі; використання характерної риторики або символіки під час події, яка відбувається в рамках кампанії, ініційованого ультраправими проти політичних опонентів.   

Співвідношення кількості насильницьких та конфронтаційних випадків за 3 квартали 2021 року

Найбільш активною ультраправою організацією незмінно залишається «Національний корпус», на рахунку якого у ІІІ кварталі 2021 року 8 випадків, з яких 6 насильницьких, у 5 з них насильство спрямоване проти людей. Друге місце ділять між собою «Традиція і порядок», «Основи майбутнього» (С14) та група «Катарсис»4Катарсис» — один з основних ультраправих телеграм-каналів, що викладає сексистський, расистський та гомофобний контент, організовує кампанії з кібербулінгу та публікує особисті дані ЛГБТ+ активісток, тіктокерок чи тих, кого ультраправі звинувачують у непатріотичності. На каналі також викладаються відео нападів на тих, чиї дані та фото були оприлюднені до того. Якщо в описах відео нападники фігурують як «підписники каналу», а інформація про їхню приналежність до інших ультраправих організацій відсутня, ми зараховуємо такі випадки на рахунок самого каналу як ультраправого актора.. На їхньому рахунку по 1 кейсу насильства (проти людей) та по 3 кейси конфронтацій. 

Основні актори ультраправого насильтва та конфронтацій у III кварталі 2021 року

Постраждалі від ультраправого насильства

Як і у попередні періоди моніторингу, у ІІІ кварталі 2021 року найчастіше ультраправі вдавалися до насильства і конфронтацій проти політиків або політичних партій. Мова йде про 10 конфронтацій та 4 кейси насильства, яке у одному випадку було спрямоване проти людини. 

Так, 23 липня у Харкові праворадикали зняли футболку з та побили члена Партії Шарія, а 14 липня — знищили агітаційні банери партії ОПЗЖ. 14 вересня у Києві праворадикали прийшли під будинок Віктора Медведчука, палили фаєри, закидали приміщення димовими шашками, обмалювали паркан і перекривали дорогу. 

Серед конфронтацій, спрямованих проти політиків чи партій, у ІІІ кварталі 2021 року були обмалювання офісів партії ОПЗЖ у Полтаві, Маріуполі та Харкові. Також 5 липня у Харкові «Традиція і порядок» залила червоною фарбою приватну територію політика Володимира Скоробогача (ОПЗЖ), а 4 серпня у Черкасах під судом відбулася штовханина між «Національним корпусом» та активістами партії ОПЗЖ. 

Проти кого було спрямоване ультраправе насильство і конфронтації у III кварталі 2021 року

У третьому кварталі 2021 року також повідомлялося про 9 кейсів, спрямованих проти ЛГБТ+ спільноти: 5 конфронтацій та 4 випадки насильства (проти людей). 

Так, 19 липня у Львові праворадикали, пов’язані зі спільнотою телеграм-каналу «Катарсис», залили з перцового балона представника ЛГБТ+ спільноти за те, що він вивішує веселковий прапор разом із прапором УПА. 5 серпня у Боярці на ЛГБТ+ активістку напав невідомий, погрожуючи ножем. У дівчини залишилися синці на горлі та забій ноги. Перед цим їй погрожували ультраправі. 28 серпня в Одесі «Традиція і порядок» намагалася зірвати Марш рівності і використала проти його учасни_ць та поліції сльозогінний газ. У результаті постраждали 16 поліціянтів та 13 нацгвардійців. 51 людину затримали та доставили до відділку.

Більшість ультраправих конфронтацій проти ЛГБТ+ спільноти у ІІІ кварталі 2021 року стосувалися ЛГБТ+ прайдів. До прикладу, 30 липня у Києві «Традиція і порядок», «Невідомий патріот» і «Суспільство майбутнього» намагалися зірвати акцію ЛГБТ-активіст_ок на підтримку боротьби з дискримінацією. Поліція затримала 12 праворадикалів, на 4 з них склали протокол про адміністративне правопорушення. А 25 серпня в Одесі представники «Традиції і порядку» намагалися напасти на волонтера ОдесаПрайду. Вони відібрали в нього райдужну бандану і погрожували розправою.

У ІІІ кварталі 2021 року 9 зафіксованих кейсів ультраправої вуличної активності стосувалися бізнесу. 6 з них були конфронтаціями, а 3 — насильством, яке у 2 випадках було спрямоване проти людей. Так, 2 липня у Лимані (Донецька область) представники «Національного корпусу» розібрали паркан біля пляжу. Відбулася бійка між ультраправими, охоронцями спортивної бази та громадянами, які відпочивали на пляжі. Зокрема, було використано сльозогінний газ, мінімум 1 людина постраждала. Поліція відкрила кримінальну справу. 8 серпня у Чорноморську (Одеська область) праворадикали облили зеленкою водія маршрутки, який відмовив учаснику бойових дій у пільговому проїзді.

«Легітимацією» частини ультраправих конфронтацій, спрямованих проти бізнесу у ІІІ кварталі 2021 року, було звинувачення у співпраці з Росією чи ДНР / ЛНР. До прикладу, 14 липня у Києві праворадикали увірвалися на територію компанії «ГлобалМані», яка, за їхніми словами, «працює в ДНР та ухиляється від сплати податків в Україні». Вони обклеїли стіни території листівками. А 1 серпня під Києвом у Конче-Заспі праворадикали закидали димовими шашками та обклеїли стікерами заміський комплекс Queen Country Club. За їхніми словами, власник закладу підтримує антиукраїнську політику. 

У ІІІ кварталі 2021 року зафіксовано 5 кейсів ультраправого насильства, спрямованих проти лівих активіст_ок та антифашист_ок. До прикладу, 20 липня у Києві близько 40 праворадикалів («Суспільство майбутнього», «Національний корпус», «Національний спротив», «Альтернатива», «Традиція і порядок», «Невідомий патріот», «Права молодь») прийшли до Апеляційного суду через справу анархіста Олексія Болєнкова. Ультраправі намагалися заблокувати вхід до суду та напали, застосувавши газові балони, на самого Болєнкова і активістів та активісток, які прийшли його підтримати. П’ятеро осіб постраждали. 8 серпня у Києві під час акції солідарності з білоруським народом праворадикали напали на антифашистів. Учасники організації «Авангард культурна спілка» (частина «азовського руху») відібрали в активістів банер та залили їх сльозогінним газом. 27 серпня у Києві невідомі праворадикали жорстоко побили відвідувача одного з концертів за тату із закресленою свастикою. У потерпілого була зламана щелепа та вибиті зуби.

Також у ІІІ кварталі 2021 року сталося кілька нападів ультраправих на журналістів. За цей період повідомлялося про 4 такі випадки — всі у формі насильства проти людей. 9 липня у Києві під час акції на підтримку анархіста Олексія Болєнкова праворадикали напали і вибили телефон з рук журналіста «Правового контролю» Сергія Шевчука. Поліція ніяк не відреагувала. А 21 липня у Києві, коли справу Болєнкова розглядали в Апеляційному суді, ультраправі з «Альтернативи» (частина «азовського руху») напали на фотокореспондента видання «Букви» Олександра Кужельного. Його ображали, а один з праворадикалів вдарив його по обличчю. 14 серпня у Києві під час масової масової бійки між «Національним корпусом», «Азовом» та поліцією під Офісом президента  постраждав кореспондент Vesti — його залили сльозогінним газом. А згодом на кореспондента «Букв» Олександра Кужельного знову напали представники «Національного корпусу». Його змушували видалити фото та називали «ліваком», «антифашистом». Унаслідок нападу фотокореспондент зазнав легких тілесних ушкоджень.

Примітки

1 З початку 2020 року моніторингова група «Маркер» збирає та систематизує дані про вуличне насильство та конфронтації з боку праворадикальних груп, партій, організацій та громадян, зокрема напади на ґрунті ненависті (у 2019 році група проводила моніторинг спільно з ГО «Інститут Республіка»). База даних ультраправого насильства та конфронтацій створюється на основі щоденного моніторингу повідомлень національних, макрорегіональних, активістських сайтів та соціальних медіа. З нашою діяльністю можна ознайомитися на сайті моніторингової групи. Моніторинг здійснюється за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні.
2 Насильство — протестна активність, під час якої вчиняються дії з метою завдати безпосередню шкоду людям або майну; окремо варто виділяти насильство проти людей (напади, побиття, бійка, стрілянина, вбивство та ін.) і насильство, спрямоване на пошкодження майна (підпали, знищення майна, вандалізм тощо).
3 Конфронтація — протестна активність, під час якої вчиняється прямий тиск на людей, але яка не має на меті безпосереднє завдання шкоди людям або майну: блокування, штовханина, захоплення приміщення, перешкоджання проведенню заходу без рукоприкладства тощо.
4 Катарсис» — один з основних ультраправих телеграм-каналів, що викладає сексистський, расистський та гомофобний контент, організовує кампанії з кібербулінгу та публікує особисті дані ЛГБТ+ активісток, тіктокерок чи тих, кого ультраправі звинувачують у непатріотичності. На каналі також викладаються відео нападів на тих, чиї дані та фото були оприлюднені до того. Якщо в описах відео нападники фігурують як «підписники каналу», а інформація про їхню приналежність до інших ультраправих організацій відсутня, ми зараховуємо такі випадки на рахунок самого каналу як ультраправого актора.